Вирощування лохини в Україні найчастіше можна спостерігати в аматорському садівництві Вирощування лохини в Україні найчастіше можна спостерігати в аматорському садівництві. Така культура не набула широкого поширення, що зумовлено незнанням ботанічних особливостей і техніки грамотного вирощування, а також недостатньою кількістю науково-популярної літератури з рекомендаціями по культивуванню. Українським садівникам лохина відома під назвою «лохіна».
Ботанічні особливості культури
Лохина, або Vaccínium uliginósum, належить до виду листопадних чагарників з роду Вакциниум і сімейства Вересові. Гіллястий тип напівчагарника або куща досягає у висоту 35-70 див. Деякі різновиди мають сланке стебло. Як правило, стеблова частина одревесневшая практично до маківки. За зовнішніми ознаками лохина має деяку схожість з чорницею, але у неї більш світлий стебло і понівечене квітколоже.
Лохина відноситься до довгожителів і здатна зберігати продуктивність кілька десятків років
Коренева система лохини мичкуватого типу, не володіє кореневими волосками. Довжина листя не перевищує 2,5−3,2 див. Форма листя оберненояйцевидна або довгаста. В осінній період спостерігається почервоніння та опадання листя. Квіти невеликих розмірів, пятизубчатого будови, поникнули типу. Плоди представлені округлими або округло-витягнуті синіми ягодами з характерним сизуватим нальотом. М’якоть ягоди фіолетового кольору, соковита і смачна. Рослина відноситься до довгожителів і здатне зберігати продуктивність кілька десятків років.
Правила вирощування
Ділянка під посадку придбаного саджанця лохини має бути сонячним і захищеним від вітрів з північної сторони. Місце для висаджування − представлено піщаним і супіщаним грунтом з хорошим рівнем водо – і повітропроникності. Найкраще лохина росте на заздалегідь перекопанных грунтах. Дуже важливо, щоб грунт був кислим, з рН на рівні 3,5−5,0. Для полегшення і збагачення суглинних і глинистих грунтів слід провести внесення торфу, тирси або просіяного піску. При необхідності відрегулювати кислотність ґрунту використовується лісова хвоя.
Лохина садова: вирощування (відео)
Високорослі сорти і різновиди лохини можна садити як восени, так і у весняний період
Кращі сорти
В даний час у садівників-любителів є прекрасна можливість вибрати сорт, який буде відповідати всім вимогам по зимостійкості, витривалості, врожайності, стійкості до хвороб і шкідників і буде володіти кращими смаковими якостями. При виборі слід пам’ятати, що сорти можуть бути високим, низькорослими і середньрослими.
Назва сорту Опис рослини Характеристика ягоди Переваги Недоліки «Шантеклер», або «Сhanticleer» Кущі середньої сили росту, висотою не більше 1,4−1,6 м, пряморослого типу Середніх розмірів, масою 1,78−1,89 м, світло-блакитного кольору, з щільною м’якоттю і солодко-кислим смаком Перевагою сорту є стійкість до моніліозу, дружне визрівання, відмінна транспортабельність і лежкість Практично повністю відсутні «Берклі», або «Berkley» Сильноросле, розкидисте, висотою 1,8−2,1 м, з сильним розгалуженням і великими листям світло-зеленого кольору Середні або великі, світло-блакитного кольору, з приємним солодким смаком Ягоди не розтріскуються, а морозостійкість становить -26 °С Непридатний для тривалого зберігання і транспортування «Блукроп», або «Bluecrop» Сильноросле і прямостояча рослина, висотою не більше ніж 1,6−2,0 м Середнього або великого розміру, світло-блакитного кольору, з терпким і приємним смаком Висока продуктивність, хороший рівень морозостійкості та посухостійкості Висока сприйнятливість до ураження хворобами пагонів і необхідність посиленої обрізки «Дюк», або «Duke» Сильноросле і прямостояча рослина, висотою 1,5−1,8 м, з великою кількістю пагонів Світло-блакитного кольору, з дуже приємним, солодко-кислуватий і злегка терпким смаком Висока продуктивність, морозостійкість до −33−34 °С. Сорт самоплідний, з дружним дозріванням Потребує посиленої обрізанні і використанні якісного дренажу «Нортланд», або «Northland» Морозостійка рослина, низьке, але досить потужний і розлога, висотою не більше 1,15−1,25 м Середніх розмірів, блакитного кольору, з відносною щільністю солодкої м’якоті Висока і стабільна продуктивність, можливість зберігання і транспортування Сорт вибагливий до проведення грамотної агротехніки «Елліот», або «Elliott» Пізньостиглий високорослий сорт з сильнорослыми і прямостоячими кущами висотою не більше 2 м Середні за розмірами, світло-блакитного кольору, з високим вмістом антоціанів і терпким смаком Висока продуктивність, морозостійкість до −28−29 °С. Сорт самоплідний, придатний для транспортування і зберігання Потребує правильного і посиленою обрізанні і використанні якісного дренажу «Aurora», або «Аврора» Кущі висотою до 1,55 м з широкою і трохи розкидистою кроною прямостоячого типу Вирівняних розмірів, середньою масою до 1,55 м, світло-блакитного кольору, щільні і смачні Дуже низький ризик ураження антракнозом і моніліозом. Морозостійкість становить не менше −33−34 °С Для підвищення врожайності та якості ягоди слід висаджувати сорти-запилювачі
Рекомендації по догляду
Обов’язковою умовою отримання щедрих урожаїв є проведення щорічного мульчування пристовбурних кіл хвоєю або дубовим листям. Якісне мульчування дозволяє зберегти вологу, поліпшити кислотність ґрунту й знижує необхідність проводити знищення бур’янистих рослин. У стандартний догляд за ягідної культурою також включаються такі заходи, як неглибоке розпушування і помірні поливи.
Через рік після посадки слід провести підживлення на початку весни і до середини літа азотом, фосфором і калієм у співвідношенні 1:2:1. Всі підживлення проводяться з обов’язковими рясними зрошувальними заходами. Кожен рік на 10-15 % підвищувати кількість внесених добрив. Високу ефективність має внесення органіки у вигляді перепрілого гною.
Як обрізати лохину (відео)
Обрізка кущів здійснюється на четвертий рік життя ягідної культури. Для захисту рослин від вимерзання в умовах малосніжною і суворої зими кущі слід обв’язувати ялиновим лапником або вкривати нетканим матеріалом. При культивуванні лохини слід пам’ятати, що не всі сорти мають одночасним, дружним дозріванням ягоди, тому збір урожаю здійснюється в два або три прийоми, не допускаючи перезрівання на кущах.
