Хочу поділитися відмінним способом по виготовленню сітки з дроту, цей спосіб більш зручний, так як передбачає отжиг залізного дроту і застосування різних пристосувань, що полегшують ручну працю. Спершу потрібно приготувати планку для намотування на неї спіралі (Рис. 1), потім пристосування для зняття спіралі з планки (рис. 2) і шаблон для розтяжки спіралей (рис. 3), на якому розтягується до необхідної довжини перша спіраль і залишається в якості зразка для розтягування другий і всіх наступних спіралей.
Крім цього, треба на вертикальному щиті або на будь-який дерев’яної стіни (сарай, ворота і т.д.) набити цвяхи (рис. 4) на рівній відстані один від одного, відповідному проміжку між витками готових спіралей.
Для виготовлення планки (рис. 1) підійде будь-який плоский шматок металу, але не тонше, ніж діаметр дроту, з якої виготовляється сітка, а краще – товстіший на 2-3 мм. Довжина планки повинна бути достатньою для розміщення на ній необхідної кількості витків дроту, число яких визначається досвідченим шляхом -Виготовлення на шаблоні (рис. 3) пробної спіралі необхідних розмірів. Слід знати, що від ширини планки залежить величина вічка майбутньої сітки. Так, при ширині планки 5 см розміри вічка будуть 5 × 5 см. Для полегшення зняття спіралі на одному кінці планки слід зробити невеликий конус довжиною близько 10 см.
Коли намотано потрібну кількість рядів, планку слід покласти плазом, обстучать з двох сторін молотком, вставити торцем в паз пристосування (рис. 2) і трохи вдарити по звуженому кінця – спіраль знята. Трапляється, її можна зняти і без удару.
Пристосування для знімання спіралі з планки (рис. 2) Кріпиться на твердій основі, як показано на малюнку. У верстаті на дошці робиться бічний виріз, на нього накладається пристосування з таким розрахунком, щоб планки, проходячи через паз, рухалися вільно. Пристосування кріпиться цвяхами або шурупами.
Як сказано вище, товщина планки (рис. 1) може бути різна, залежно від діаметра дроту, тому ширина паза в пристосуванні повинна бути завжди достатньою для того, щоб планка входила в нього вільно. Для досягнення цього одна з горизонтальних смужок до бічних косинок кріпиться намертво, а друга повинна бути рухливою.
Для цього в ній робляться прорізи, що дозволяє регулювати ширину паза. Рухливу смужку закріплюємо в потрібному положенні за допомогою болтів, що проходять через прорізи і отвори в хустках, і стягуємо їх зверху гайками або баранчиками. Якщо ж потрібна сітка однієї товщини, то треба обидві косинки до смужок приварити або приклепати. Але в будь-якому випадку планка повинна входити в паз вільно, а спіраль – упиратися в стінки паза.
Отже, спіралі намотані і зняті. Приступаємо до їх розтяжці. Наявну спіраль (2), виготовлену в якості зразка (про що йшлося вище), по всій довжині, яка в готовій сітці буде заввишки, зміцнюємо на дошці (1) скобами (3), як зазначено на рис. 3. По ній, тобто за шаблоном, розтягуються інші і складаються купками по 10 шт. Більше набирати не слід, так як спіралі будуть плутатися.
На рис. 4, про що також йшлося вище, показаний процес плетіння. На вбиті в дерев’яну основу (5) з невеликим нахилом цвяхи (6) накладається перша спіраль (7). У неї вплітається наступна (8) і т.д. При цьому кінчики спіралей один з одним в готовій частині сітки затискаються пасатижами. Такий процес триває до отримання потрібної довжини сітки.
Автор: Петро Гнатович К0тов. м Путивль Сумської обл
